Дії учасників освітнього процесу в разі надзвичайних ситуацій
РЕКОМЕНДАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА щодо дій учасників освітнього процесу в разі надзвичайних ситуацій eo.gov.ua/dii-uchasnykiv-osvitnoho-protsesu-v-razi-nadzvychaynykh-sytuatsiy/2022/01/18/
Рекомендації практичного психолога щодо дій учасників освітнього процесу в разі надзвичайних ситуацій youtu.be/ddGmREWx21o
В разі надзвичайної ситуації людина (дитина) знаходиться в стресовому стані. Вона може відчувати страх, паніку.
Стрес — це захисна реакція організму на зовнішні подразники.
Страх — внутрішній стан, що обумовлений загрозою реального або передбачуваного лиха.
Па́ніка — несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою.
Страх і стрес у такому разі є нормальною реакцією, і батьки, вчителі мають пояснювати дітям, що ці відчуття, коли відбувається щось неординарне, не викликають сорому. Така реакція потрібна людині, щоб мобілізувати всі сили організму на реагування на події.
Заклади освіти постійно працюють над наданням дітям безпечної інформації та тренувань в разі виникнень подібної ситуації. Страх виникає тоді, коли ми не знаємо що відбувається, а відпрацьований алгоритм дій допоможе мінімізувати подібне відчуття. Чим менше дитина буде боятися самого відчуття страху, тим спокійніше вона поводитиметься.
Для того, щоб зменшити ці стани потрібно:
1. Пояснити дитині, що найголовніше — зосередитись, уважно слухати інструкції, швидко та точно їх виконувати. Поставитися до ситуації слід з усією серйозністю: відразу незрозуміло, справжня тривога чи навчальна.
2. Дітям слід зазначити, що ці випадки, швидше за все, не несуть реальної загрози. До евакуації зі школи краще ставитися як до тренування, водночас необхідно чітко виконувати всі вимоги вчителів, щоб у разі реальної загрози поводитися зібрано і спокійно.
3. Батькам слід навчитися спокійно реагувати на такі випадки, оскільки дитина сприймає відношення та емоції дорослих та відтворює їх.
4. Розмовляти з дітьми про те, що подібні заходи (евакуація у закладі освіти) періодично проводяться, щоб діти правильно діяли в екстреній ситуації.
5. Важливим є інтонація дорослого, вона повинна бути спокійною, не гучною та підтримувальною.
В разі виникнення такої ситуації, та коли вже дитина опиниться вдома, рекомендуємо поспостерігати за її поведінкою. Необхідно дати дитині можливість розповісти про все, що відбулося, причому стільки разів, скільки їй потрібно.