Сумівський заклад освіти

       Мово моя українська, батьківська й материнська. Є мова – є народ, який висловить своє і радісне, і тривожне завдяки мові. Про все і про всіх скаже слово. Ось і 21 лютого юні лісівники Сумівської школи провели флешмоб «Горде і величне звучи про ліс слово поетичне». І полився зорепад віршів про ліс, про конвалії і пролісок, про білку і оленя, про лісове джерельце, про гомін весняного пташиного співу, про діброву березовий гай, про непрочитані сторінки Книги Природи. Залюбки читали в цей день мови вихованці учнівського лісництва «Юні друзі лісу» рядки написані українською мовою Т. Шевченком, І. Франком, Л. Українкою, Л. Костенко, В. Сосюрою, М. Рильським. Які це перли, яка таїна – наша мова.

         В гості до юних лісоводів завітала поетеса, наша землячка В.Я. Царюк, яка презентувала свої нові поетичні рядки про мову та її значення в житті людини, про ліс – найбільший скарб людини.

         На завершення дівчатка з 9 класу прочитали вірші з книги В.Я. Царюк «Думки у рими заплітаю», в яких  змальовуються куточки природи нашої Сумівки, про ліс, який зеленим килимом огорнув наше село. Дуже вдале поєднання: ліс і мова. Воно вчить любити і шанувати ці два скарби українського народу.

         Нехай шумлять ліси зелені, оспівані письменниками і поетами, нехай звучить горде і величне слово українське поетичне.

       Мово моя українська, батьківська й материнська. Є мова – є народ, який висловить своє і радісне, і тривожне завдяки мові. Про все і про всіх скаже слово. Ось і 21 лютого юні лісівники Сумівської школи провели флешмоб «Горде і величне звучи про ліс слово поетичне». І полився зорепад віршів про ліс, про конвалії і пролісок, про білку і оленя, про лісове джерельце, про гомін весняного пташиного співу, про діброву березовий гай, про непрочитані сторінки Книги Природи. Залюбки читали в цей день мови вихованці учнівського лісництва «Юні друзі лісу» рядки написані українською мовою Т. Шевченком, І. Франком, Л. Українкою, Л. Костенко, В. Сосюрою, М. Рильським. Які це перли, яка таїна – наша мова.

         В гості до юних лісоводів завітала поетеса, наша землячка В.Я. Царюк, яка презентувала свої нові поетичні рядки про мову та її значення в житті людини, про ліс – найбільший скарб людини.

         На завершення дівчатка з 9 класу прочитали вірші з книги В.Я. Царюк «Думки у рими заплітаю», в яких  змальовуються куточки природи нашої Сумівки, про ліс, який зеленим килимом огорнув наше село. Дуже вдале поєднання: ліс і мова. Воно вчить любити і шанувати ці два скарби українського народу.

         Нехай шумлять ліси зелені, оспівані письменниками і поетами, нехай звучить горде і величне слово українське поетичне.

В скорботі і шані схиляє голову країна перед героями Небесної Сотні. Молоді і дужі, сильні і сміливі духом вони повстали на захист своєї Батьківщини, бо мріяли бачити її вільною, незалежною, мирною, щасливою для всіх українців. Кажуть: «Небесна Сотня». Ні, їх тисячі! Тих, які віддали своє життя, ні на мить не задумуючись, заради миру і свободи. Ми повинні пам’ятати їх, брати з них приклад.

В цей лютневий день до Сумівської школи на зустріч з школярами завітала випускниця нашої школи, учасниця трагічних подій на Майдані, волонтерка, яка за мужність нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, Баюра Антоніна Михайлівна. Цікаво  на одному диханні пройшла зустріч. Діти уважно слухали розповідь про те, як воно було насправді, як допомагали пораненим, як підвозили їжу, як координувала рух транспорту. Не залишились байдужими маленькі серця, було багато запитань, готовності бути схожими на Антоніну. А потім всі разом переглянули відеофільм «Герої не вмирають», вшанували хвилиною мовчання всіх тих, хто з небес дивиться на нас. Слава Україні! Героям слава!

На нашому Поділлі живе безліч птахів. Восени, взимку та влітку вони наповнюють ліси, сади, парки дзвінким пташиним гомоном, а взимку вони туляться ближче до людської оселі, бо знають, що тут про них подбають.

Наймолодші вихованці учнівського лісництва «Юні друзі лісу» Сумівської ЗОШ І-ІІІ ступенів оточують турботою птахів, які залишаються зимувати. Це -  сойка, яка запасає жолуді та з’їдає не все, так вона «насаджує дуби», це - синиця блакитна, яку шанують садівники, адже вона захищає врожай від шкідників, це - горобчики, ворони, це -  дятли, які узимку вишукують комах і личинок під корою, ласують шишками. Діти змайстрували годівниці для пернатих друзів, розвішали їх на деревах у шкільному саду, на території Сумівського лісництва, на плодоягідних деревах, які ростуть вдома,  щоразу пригощають їх зерном, насінням, хлібом. Адже турбота про птахів – це турбота про природу, про ліси та сади, а значить турбота про людину.

«Тук-тук-тук, - лунає тут

Хто це, що це, що за рух.

Чути молоточків стук

Для пташок будуєм дім,

Щоб було затишно їм.

Щоб сюди вони прилітали,

Своїх діток доглядали.

В лісі всі птахів чекають,

Про дерева вони дбають.

Ліс щоб весело шумів,

Чекає він на птахів-лікарів.»

         Вихованці учнівського лісництва «Юні друзі лісу» Сумівської ЗОШ І-ІІІ ступенів готуються до зустрічі птахів. Щороку, учні разом з дорослими з матеріалу, яким забезпечило Сумівське лісництво  Бершадського лісгоспу, майструють синичники, шпаківні, щоб потім разом з працівниками Сумівського лісництва ДП «Бершадський лісгосп» розвішати їх в лісових масивах Сумівського лісу. Перших 130 вже поїхали до лісу. Робота кипить. Пташине новосілля буде.